У малому залі ХАТОБу пройшла виставка «Два століття- одна війна».
Агресивні дії Росії що до Української держави розпочались не у 2013 році. Це історичний процес, що може лише стихати на деякий час, але е постійним. Саме таку просту ідею заклали у свою мистецьку акцію «Два століття – одна війна» її організатори Фундація «Вільні Люди» та Молодіжний Націоналістичний Конгрес (МНК).
Експозиція виставки – мистецьке поєднання архівних матеріалів часів перших та других визвольних змагань Української Повстанської Армії ( періодів боротьби Українців за власну державу з 1917 по 1922 та з 1938 по 1950 роки) та сучасних документальних світлин з зони проведення АТО на сході України, а фактично лінії фронту у сучасній, гібридній Російсько- Українській війні (що на думку деяких фахівців з історії е третіми визвольними змаганнями що розпочались у 2014 році), видатних Українських фотокореспондентів Маркіяна Лисейко, Івана Брацюнь, Юрія Величко та Макса Левіна, За замислом авторів проекту, таке поєднання має доносити для кожного з глядачів виставки три прості ідеї: «По-перше, сучасні українські воїни, які тримають фронт на Сході є продовжувачами боротьби Української повстанської армії. Потрібно називати речі своїми іменами – це російсько-українська війна, ми воюємо проти російських військових, російської армії. По-третє, в сучасних умовах гібридної війни, ми маємо розуміти, що наша культура, мова, історія – така ж сама наша зброя, якою ми воюємо.» - сказано у комьюніті проекту, який ви зможете знайти за вєб-адресою: www.упа.укр
Певно вже з першого погляду на експозицію виставки у кожного українця виникає ефект дежавю, бо надто вже схожі сюжети світлин, що створені майже сто років тому, та сьогодні. Змінився військовий одяг, зброя, засоби транспорту та зв’язку, локації боротьби перейшли с заходу країни на схід, але події, що зображені на світлинах якось до болю схожі. А ще, схожі обличчя. Навіть не стільки рисами, як думками, емоціями що застигли в очах людей на цих світлинах… І майже кожен з холстів несе в собі пояснення цієї болючої схожості, - у лівому нижньому кутку зображені люди, що проривають огорожу концтабору, стару світлину відділяють від сучасної колючий дріт, що ненадовго переривається ближче до низу холста, як символ спокійних років у житті нашої держави. У правому нижньому кутку зображений ДАП, - як символ незламної волі Українського народу у сьогоденні. А ще білий фон, кожного з експонатів, на якому лише з чорно-білі світлини, - наче бажання усіх нас, щоб жахіття цієї війни нарешті скінчилося, залишившись у пам’яті українців лише дурним сном…
Надалі виставка «Два століття- одна війна» пройде у більшості обласних центрів нашої країни. Деякі з експонатів виставки Ви можете побачити у фотоальбомі, а подробиці про експозицію дізнатись з відеосюжету:
Немає коментарів:
Дописати коментар