Скуті однією чергою.

Коли в 2015 році на вимогу закону «Про надання адміністративних послуг» з'явилися перші Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) вони стали буквально однією з маніфестних ознак реформ в нашій країні. Працюючи за принципом «прозорого офісу» та «єдиного вікна» такі центри повинні були стати нищівним ударом по корупції з одного боку і своєрідним хабом, для комфортабельного рішення адміністративних проблем місцевими жителями. Як приклади дійсно успішних змін в адміністративному управлінні ЦНАП стали потужним інформаційним приводом для піару діючої Української влади, тож багато великих ЦНАП відкривалися в присутності президента, міністрів, губернатора. Що само по собі вже досить дивно, адже до прийняття відповідного закону у 2013 році сьогоднішня правляча еліта нехай і могла мати якесь відношення, але лише вкрай опосередковане, а його виконання, як і підпорядкованість самих ЦНАП повністю лежить на місцевих главах. «Всю роботу над ЦНАП зробив Кернес (мер Харкова Геннадій Кернес) а Порошенко приїхав і забрав його лаври, ось бідолаха і закурив від досади», - розхожий серед Харків'ян жарт, коли під час відкриття ЦНАП на проспекті Тракторобудівників один з фотографів сфотографував Харківського міського голову, який вперше за довгий час закурив.

Світлина Depo.Харків - Depo.ua  

Сьогодні кожен з місцевих жителів в будь-якій частині країни, і Харків'яни в даному питанні не виключення, вважають, що ЦНАП це дійсно зручний адміністративний інструмент, де можна вирішити переважну кількість адміністративних питань, зареєструвавшись заздалегідь на прийом через інтернет, або отримати по приходу талон і почекати прийому оператора не більше години. Погодьтеся, що після багатоденних походів по кабінетах чиновників, часом в різних частинах міста, в минулому, відмінність просто вражає. І це приємне враження. Яке ж було наше здивування, коли прибувши до ЦНАП Індустріального району Харкова ми побачили величезну чергу людей, яка з 10:30 до 13:00 практично не змінювалася. Так, номери талонів і операторів миготіли на екрані табло із завидною періодичністю, але сама черга, а точніше обличчя в ній практично не змінювались. Епізодично в черзі виникали суперечки, конфлікти. Незважаючи на працюючий кондиціонер через велику кількість людей в приміщенні було відверто неможливо дихати. Адміністратор ЦНАП, що постійно бігала по холу, та намагалась усім допомогти, просто фізично не могла впоратися з такою чергою людей…

Проблема не в ресурсах, і не в маленькому приміщенні» - розповідає нам начальник відділу - адміністратор центру надання адміністративних послуг Пузанкова Наталія Василівна. Це буквально чиновник постмайданної епохи, - молода відкрита дівчина, що дійсно намагається допомогти кожному, хто прийшов до неї на прийом. Ніякого страху перед раптово виникшим перед нею блогером з питаннями, чи нещирості. Відразу ж до нас був повернений монітор комп'ютера: «Ось дивіться, у нас все відкрито і чесно. (на екрані немає ніяких імен, тільки цифри людей, чиї питання очікують рішення в центрі, - знеособлення комп'ютерною мережею одна з найголовніших перешкод на шляху корупції в цій системі). Справа в тому, що на даний момент в центрі відкритими є безліч вакансій. Людей відверто мало, крім того літо, - це сезон відпусток. (Не відпускати співробитника у відпустку забороняє закони про працю - примітка автора). Складна процедура прийому на роботу - конкурс на протязі місяця, спецперевірка, відносно не велика зарплата, відверто відлякують потенційних претендентів.» Навіть побіжний погляд на стелю ЦНАП виявляє безліч відеокамер. Можливості для «лівого доходу» тут практично зведені до нуля.

«Реалізація проектів ЦНАП в тому вигляді, в якому вони зараз існують - дійсно зразковий інститут демократичного суспільства європейського типу, - це одне з головних досягнень громадянського суспільства в Україні, - а, точніше, тієї найбільш авангардної частини населення, яка штовхає суспільство в бік модернізації»-  ділиться думкою політичний консультант Дмитро Прокудін. - Збої відбуваються тому, що цей передовий для України за своєю суттю проект впроваджується в пострадянській, олігархічній країні, де всупереч двом Майданам суспільству прийнятні і зрозумілі неофеодальні принципи. У них (ЦНАП) немає «сюзерена - господаря», який приватизував би цей інститут, перетворивши його в джерело рентного прибутку, проте взяв на себе турботу про його гідну працю. Це і погано і добре. Погано, тому що при наявності такого «господаря» ЦНАП вирішували б проблеми швидше і ефективніше, приносячи «хазяїну» дивіденди, в тому числі і репутаційні. Добре, тому що при такому сценарії розвитку подій послуги ЦНАП коштували б набагато дорожче. Будь-який сучасний «неофеодал», - олігарх, політик, чиновник (потрібне оберіть самі) так чи інакше намагається витягнути якомога більше благ для себе з тієї системи або інституту, які він контролює. При цьому, вибори носять функцію легітимізації права на «годування» від приватизованої структури. Але зараз вибори можуть привести до перерозподілу підконтрольних йому ресурсних баз. Проблема в тому, що при відсутності такої «сильної руки», що утримує центри надання адміністративних послуг, їх може легко і швидко захлеснути навколишня «пострадянська реальність» - черги і інші збої в центрах будуть тільки збільшуватися. Поступово службовці стануть фокусуватися на особистому зиску і забувати про пріоритет вирішення проблеми конкретного і кожного громадянина (сервісне орієнтування). 

- Все досить просто і прозаїчно - стверджує громадський діяч і активіст Сергій Ряполов. Він активно займається розвитком інституту ОСББ в Харкові, і з проблемами в роботі ЦНАП знайомий не з чуток. - У момент свого створення Центри надання адміністративних послуг працювали паралельно з існуючою системою адміністративного обслуговування населення (паспортистками, ЖЕКами, та інше). Вони були практично завантажені не більше ніж на тридцять відсотків від тієї роботи, яку повинні виконувати. В процесі демонтажу старої системи потік людей, що йдуть в ЦНАП збільшився, і ось як раз на цьому етапі добре видно, - де з самого початку не вистачає людей, ресурсів, а часом і банально розмірів офісу. Далі або місцева влада, що нехай і формально відповідає за ЦНАП, внесе негайні корективи в їх роботу, - збільшать число службовців, забезпеченість матеріальними ресурсами, підвищать зарплату, як стимул працевлаштуватися в ці центри, або, в процесі демонтажу старої системи адміністративного обслуговування населення, проблеми тільки посиляться - прогнозує Сергій.

Важко не погодиться з тезою, що черга до оператора найкращий показник роботи ЦНАП. Дуже добре, що час його відвідин можна заздалегідь вибрати через інтернет. Але що робити людям, у яких, наприклад, немає доступу до інтернету, - малозабезпеченим, людям похилого віку, інвалідам? Отримати талончик і весь день чекати в черзі на прийом? Як збільшаться ці черги, коли всі тяготи Адміністративного обслуговування населення ляжуть тільки на ЦНАП, і чи не перетворяться, з часом, безліч вікон в «непрозорих офісах», до яких важко пробитися в одне відкрите вікно в «прозорому» офісі до якого не пробитися зовсім? - покаже тільки час. Але вже зараз перші ознаки успішних «покращень» адміністративного обслуговування населення, для тих, хто зіткнувся з ними в реальності, а не через радісні розповіді в Facebook чи ЗМІ відверто пахнуть совковою нафталіновою фальшю. Чи не так?