Розстріляна спадщина.

Харків'яни згадували життя, творчість і трагічну загибель Гната Мартиновича Хоткевича.

Суботнього ранку сьомого жовтня активісти молодіжних організацій патріотичного спрямування, діячі культури і мистецтва, відомі бандуристи вшанували пам'ять Гната Хоткевича, - українського музиканта, письменника, історика, і композитора. Автора одного з перших для свого часу підручників грі на бандурі.
Він народився 31 грудня 1877 року в Харкові, в сім'ї міщанина, поляка за національністю, Мартіна Пилиповича Хоткевича, і селянки з Сумщини Ольги Василівни Кривоногової. Після закінчення Харківського реального училища в 1894 році вступив на технічний факультет Харківського технологічного інституту, після закінчення якого, з 1900 року деякий час працював інженером на Харківсько-Миколаївської залізниці. У 1901 році Хоткевич розробив власний проект дизельного поїзда, на багато років раніше американського аналога.


За участь в керівництві політичного страйку в 1905 році зазнав переслідувань і в січні 1906 року був змушений переїхати в Галичину, яка на той час була в складі Австро-Угорщини. В Галичині Хоткевич оселився спочатку у Львові, а потім у Криворівні, об'їхав всю Галичину і Буковину зі скрипковими концертами і концертами українських народних пісень у супроводі бандури. Повернувшись з Галичини в 1912 році в Україну, Хоткевич оселився в Києві і включився у літературне і художнє життя: виступав з лекціями, а з лютого 1913 року став редактором літературного журналу «Вісник культури і життя». У той же час він продовжував концертувати з серіями концертів «Вечір бандури».


Після початку Першої світової війни Хоткевич знову піддався репресіям, і в 1915 році був висланий за межі України. На батьківщину Гнат Хоткевич зміг повернутися лише після революції 1917 року. З 1917 року Гнат Хоткевич був обраний депутатом Харківської міської думи. У 1926-1932 роках Хоткевич викладав в Харківському музично-драматичному інституті, де вів клас бандури. У 1928-1932 роках був художнім керівником Полтавської капели бандуристів. У 1932 році Хоткевич потрапив в немилість до влади і після смерті Миколи Скрипника був звільнений з державних посад, а його твори були заборонені, в часи «єжовщини», 1938 року, Хоткевича заарештували. Особливою трійкою УНКВС по Харківській області від 29 вересня 1938 року Гнат Мартинович був засуджений до розстрілу за «участь у контрреволюційній організації» і шпигунство на користь Німеччини. Вирок було виконано 8 жовтня 1938 року. Гнат Хоткевич був реабілітований 11 травня 1956 року. У 1966 році були видані його «Твори в двох томах».

Заходи присвячені пам'яті Хоткевича почалися з покладання квітів до меморіалу, польським офіцерам, розстріляним співробітниками НКВС СРСР в Харкові, де серед інших жертв сталінського режиму значиться ім'я Гната Хоткевича, після чого активісти приїхали в музей Хоткевича розташований в його будинку в передмісті, де, прямо на дворі, відбувся імпровізований концерт бандуристів з усієї України.

Атмосфера заходу у фотоальбомі, а його подробиці у відеосюжеті:

Немає коментарів: